Книга
RU
EN
GE
UA
 

Масштабна трагедія першої половини минулого століття у вигляді двох світових воєн – величезний злочин авторитаризму. Згідно з логікою об'єктивних історичних процесів, ні Перша, ні, тим паче, Друга світова війна не повинні були мати місце. Адже доцентрові тенденції глобалізаційних процесів, що стартували на рубежі XIX-ХХ століть, самі по собі покликані були з наростаючою силою очищати цивілізацію від авторитарних режимів, запобігаючи тим самим можливість будь-яких військових зіткнень, назавжди виключаючи війни з життя людського. За логікою, глобалізація – це порятунок цивілізації. А на ділі – людство з божевільної ініціативи та волі автократів пережило мало не апокаліптичне самовинищення в ХХ столітті. Чи не аномалія це?.. Природа в силу об'єктивних законів аж ніяк не може розвиватися на шкоду собі, на самознищення.

Коли, де і як, з чиєї вини стався цивілізаційний збій, що призвів до таких катастрофічних наслідків?..

Відповідь намагається дати цикл досліджень
"НА ІСТОРИЧНОМУ ЗЛАМІ:
ВЕЛИКА СВІТОВА ВІЙНА 1914-1945"

От автора
Содержание

обложка

Свідоцтво №17702 Держдепартаменту інтелектуальної власності України
від 22.08.2006р.
 

"НА ІСТОРИЧНОМУ ЗЛАМІ: ВЕЛИКА СВІТОВА ВІЙНА 1914-1945". – Авторський погляд на згубну роль авторитаризму в епоху глобалізації через призму великої цивілізаційної катастрофи першої половини ХХ століття. При дослідженні причин виникнення світової пожежі 1 серпня 1914 року вперше в історичній науці робиться спроба відійти від традиційної еклектики "клубка імперіалістичних суперечностей". У "клубка суперечностей" була загальна першооснова – анахронізм монархічного авторитаризму в епоху глобалізації, несумісність авторитаризму з глобалізацією, взаємна боротьба своєчасно не повалених автократій за виживання в умовах глобалізуючої цивілізації. Прагнучи під натиском лавини світових інтеграційних процесів відтермінувати свою кончину за рахунок територіальної експансії, монархічні імперії невблаганно наближалися до взаємного зіткнення за переділ світу; рятуючись від демократичних революцій – ринулись до світової війни... – Факт автократичного насильства над природною ходою історичного розвитку. А Природа (суспільного розвитку), як відомо, мстить за насильство над собою: розв'язана злочинною гідрою родинних династій світова війна була приречена перерости в загальноєвропейську революцію. Змітаючи авторитаризм з політичної арени, повсюдно стверджуючи демократію, вона покликана була розчистити шлях глобалізаційним процесам, забезпечуючи тим самим перспективу мирного майбуття для всього людства... Свавільне втручання псевдомарксистського авантюриста в процес революційного відродження Росії, однак, перекреслило намічену на європейських теренах революційно-демократичну тенденцію, перенаправивши хід історії в русло ще більш спотвореного розвитку. Замість очікуваної на той момент глобальної демократизації людство отримало якісно нове, ідейно-корпоративне (партійне) покоління тоталітарного авторитаризму у вигляді більшовицького «соціалізму» і відповідної захисної реакції на нього – європейського фашизму. – Готовий ґрунт їх майбутнього зіткнення. В результаті Перша світова війна отримала своє продовження в трагедії Другої світової війни, поєднавшись з нею в єдиний процес 30-літнього глобального катаклізму.

"ПОТВОРНЕ ДИТЯ МАРКСИЗМУ". – Перша книга із циклу досліджень – документальна реконструкція революційного 1917 року в Росії на основі більше 2000 свідчень безпосередніх учасників подій (жанр документальної реконструкції), – присвячена зародженню аномалії більшовицького тоталітаризму внаслідок свавільного втручання особи В.І. Ульянова (Леніна) в процеси породжених війною цивілізаційних зрушень. Ленінський більшовизм, як побічний патолого-волюнтаристський продукт кривавої міжусобиці монархо-династичних автократій, став в підсумку патогенним каталізатором ультрареакційного мракобісся у вигляді фашизму. Відтак, в якості сполучної ланки він поєднав дві світові війни в суцільну трагедію глобальної катастрофи 1914-1945 рр.

Дослідження покликане стати застереженням для сучасних автократій від посягань на глобалізацію.